Коротка історія світу

Оповідь рухається зі швидкістю континентів. Крижані щити сягають Темзи, поки мамонти бредуть холодними степами. Шумер і Єгипет зводять свої перші міста й видряпують перші письмена. У шостому столітті до нашої ери пробудження, здається, стається всюди водночас: Будда навчає в Бенаресі, Конфуцій помирає, переконаний у власній поразці, грецькі філософи допитуються про влаштування всесвіту, не питаючи дозволу в жерця. Мислителі, що ніколи не зустрічалися, зібрані тут в один потужний потік.

Веллс пише ясним, вдумливим поглядом, розплутуючи мішанину напівзабутої історії. Цезар і Клеопатра, Колумб, що помирає, так і не збагнувши, що ж відкрив, Наполеон, що коронує сам себе, свідомо перегукуючись із Карлом Великим. Його вабить гра випадку — те, як доля цілої імперії може повернутися на смерті далекого хана, — і приголомшлива швидкість машинної доби, яка ледь за століття зруйнувала прадавню стелю над тим, як швидко може пересуватися людина.

Під кінець оповідь доходить до руїн Великої війни й до незавершених сподівань, що прийшли по ній. Людина досі лише підліток, — пише Веллс, — і весь цей неозорий проміжок часу, що стоїть за цими словами, робить їх радше не вироком, а відчиненими дверима.